Українська література


Гулак-Артемовський
романтизм
Романтизм

Іван Франко, тести

http://LearningApps.org/watch?v=pb8oodstt16

Іван Франко, пісні
https://www.thinglink.com/scene/797873231649308672



https://youtu.be/nu6wNHCvX9A





інтерактивна картинка про Шевченка
http://mouum.blogspot.com/2016/03/blog-post.html



Електронна бібліотека




http://www.ukrclassic.com.ua/

 Найбільш популярними віртуальними музеями є:

Особливо важливі віртуальні екскурсії музеями, які знаходяться за межами України. Невідомо коли можна було б відвідати їх фізично, а віртуально маємо змогу.
Музеї Російської Федерації:

Галина Журба. "Казка про смарагд"
http://padlet.com/LudmilaLabenko/emerland

Олекса Стороженко "Скарб
"http://padlet.com/tolmachnatalija/9us5dzzl3p5b


Валентин Чемерис.
http://ru.padlet.com/zaiets_75/nq2dr9zi05fz




Пісні Марусі Чурай

http://ru.padlet.com/inna_novikova_1/644o8gsb6uh1


А.Малишко "Пісня про рушник"

http://padlet.com/yartanya8/39wtxjc50rx6


М. Кропивницький "Доки сонце зійде..."

http://padlet.com/akstolevich/pe71hr972p

Теорія літератури у віршах

* * *
У природі, ясна річ,
Після дня приходить ніч.
Сонце спатоньки лягає —
Нічка крила піднімає
Чорні-чорні, мов смола,
І вита навкруг села.
На зорі в височині
Линуть жайвора пісні.
А в долині у ліску
Чуємо гучне: ку-ку.
Будь уважним, не зівай,
Антитезу відшукай.
* * *
Подивіться у віконце: сніг, мов вата,
скрізь лежить.
Не зирне з-за хмарки сонце,
щоб усе розвеселить.
Сплять дерева, спить дорога,
спить засніжене село.
Наче в казці все заснуло,
все морозом пройняло.
Такі слова — немов, неначе — красу
й значущість придають.
Тому цей троп в літературі
порівнянням всі зовуть.
* * *
За лісами в небесах
В хмарці мешкає гроза.
Завітав до неї вихор,
Щоб зробити людям лихо.
В небі блискавка гуляла,
В кожну шибку заглядала.
Грім на бубні вигравав,
Дощик квіти поливав.
А коли гроза втомилась,
В небі райдуга з’явилась.
Що за диво, що гроза,
Мов людина, ожива:
То сміється, то гуляє,
То навкруги все лякає.
Термін цей, вже так ведеться,
Уособленням зоветься.
* * *
Ось взяла я в руки ручку.
Зошит на столі лежить.
У щоденнику завдання:
Свою маму опишіть.
— Моя мама краща в світі,—
Почала писати я,—
Завжди всміхнена й привітна,
Наче вранішня зоря.
Очі ніби дві росини,
Що бринять в нічнім саду,
Губи кольору калини,
Що рясніє на снігу.
Скромна, ніжна і ласкава,
Завжди носить модний светр.
Опис цей в літературі
Називається… (портрет).
* * *
Виходжу вранці я із дому,
Дивлюсь на золоті поля:
Духмяні колоски навколо,
Красою дихає земля.
Край поля кетяги калини
Забагряніли над ставом.
Пташиний спів довкола лине
В гаю вишневім за селом.
В саду жоржини багряніють,
Танцюють радісний чардаш.
Цей опис у літературі
Ми називаємо… (пейзаж).


Конспект уроку

Предмет: Українська література
Клас: 5
Тема: Є. Гуцало. «Лось». Природа й людина у творі. Вічне протистояння добра і зла
Мета: розкрити тему та основну думку оповідання, конфлікт між добром і злом;
розвивати пізнавальні та творчі здібності учнів, навички виразного читання, характеристики персонажів;
виховувати гуманні почуття, відразу до бездушного, споживацького ставлення до природи

Тип уроку: комбінований

Обладнання: роздаткові матеріали, кросворд, текст, ілюстрації, презентація до уроку, горнець із сердечками, телефон, ноутбук

Епіграф
Все на землі, все треба берегти –
І птаха, й звіра, і оту рослину,
Не чванься тим, що цар природи ти –
Бо врешті, ти його частинка.
Друже мій, люби життя,
Люби людей, природу,
А кривду кинь у забуття,
Як камінь в тиху воду.
Б.Лепкий
Хід уроку
І Організаційний момент.(гра «Індикатор настрою»)

ІІ Актуалізація знань.
-         Конкурс «Хто найуважніший?» (утворити логічний ряд).
Народився…                       Журналіст у різних редакціях.
Закінчив…                            Премія імені Ю.Яновського та Державна премія         
                                                 Ім. Т. Шевченка
Працював…                           с. Старий Животів на Вінниччині.
Автор поетичних
Збірок, оповідань,                 «Люди серед людей», «Скупана в любистку»
повістей,                                 «Мертва зона»
романів…
Лауреат премії…                   Ніжинський педінститут

-Загадка : Хто на собі ліс носить? (лось, олень).

-Саме назву «Лось» має твір Є.Гуцала, який ви читали вдома.
- А в якій формі він написаний? (у прозовій).
- Чи великий твір за обсягом?(ні).
-Яка кількість дійових осіб? (невелика).
-Скільки подій у житті героїв відображено у творі?9одна)
-протягом якого часу відбуваються події?
-зробіть висновок: до якого літературного жанру віднесемо цей твір? (оповідання)
ІІІ Вивчення нового матеріалу.

1  1.   Оголошення теми і мети уроку.

2  2.    Опрацювання твору «Лось».

1  -3.  Додаткова інформація про тварину.

)   4. Аналіз твору з елементами вибіркового читання.
-Що вас найбільше вразило в оповіданні?
-Яка тема твору? (врятування хлопчиками лося і підлий вчинок дядька Шпичака).
-Чи можна назвати лося головним персонажем твору? Обгрунтуйте свою думку.
-Знайдіть опис зовнішності лося.
-Від чого втікав лось? Чому? Про яке життя нагадало тварині тріщання?
-Чому лось потрапив до ополонки?  Як він поводився у воді?
-Які художні засоби використав письменник для опису поведінки лося в ополонці? Яких людських рис він надав тварині?(персоніфікація).
- створення схеми                                   

       
                                  дужий

 
мирний                                                    Лось                              життєлюбний

досвідчений                                                                                          обачний
наполегливий

-Яке ставлення автора до лося? (милується).
-Кого з персонажів світової літератури нагадує лось? («Лобо – володар Корумпо» канадського  письменника Ернеста Сетона – Томпсона).

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

-Хто врятував лося?
-Знайдіть у творі місце, де описується, як хлопчики врятували лося. Які почуття переживали діти?
-Хто такий Шпичак?

5. Заовнення порівняльної таблиці
Брати-   
підберезники
Дядько Шпичак
Спільне
Родичі, живуть серед красивої природи, розуміють її значення для людини.
Відмінне
Риси характеру:

Дії:













Що уособлюють:
Добрі, милосердні, маючи малі сили та кмітливість, рятують великого звіра; чесні, непідкупні, бережно ставляться до природи. Маленькі, але розумні та справедливі.



-добро,
-милосердя,
-справедливість.
Злий, жорстокий, боягузливий, схильний до безглуздих і необдуманих вчинків; по-споживацькому ставиться до природи, не дбає про її захист і збереження; убив звіра, якого хлопці щойно врятували, знаючи, що він із заповідника і скористатися здобиччю він безкарно не зможе. Дорослий, але нечесний і несправедливий, безжальний.
-зло,
-шкода,
-боягузтво.

6.Вправа «Чарівне горнятко» (Пропоную звернутися до чарівного горнятка, яке допоможе нам пригадати добрі слова, що існують у світі. У горнятку – маленькі сердечка. Щоб отримати сердечко, потрібно сказати добре слово).
    7Чого нас навчає оповідання? (любити природу, прагнути творити добро).

    8. Розгадування кросворду. Виведення формули взаємин людини та природи.
ЛЮДИНА + ПРИРОДА=ГАРМОНІЯ

1.     Що пообіцяв віддати дядько Шпичак хлопцям за мовчання? (роги)
2.     В що лось  дедалі глибше занурювався? (в льодяну кашу)
3.     Якою була весняна крига? (зрадливою)
4.     По що приїхали хлопці? (по хмиз)
5.     Якою ставала тиша «з настороженої й сліпої»? (осмисленою)
6.     Чим ткнув Шпичак вбитого звіра? (носаком)
7.     Куди спробував вискочити лось з ополонки? (на лід)
8.     Хто переслідував лося восени в чорному бору? (вовча зграя)
1.






2.





3.










4.





5.










6.








7.




8.






9.Поясніть слова епіграфа.
ІV Підсумки.
-Що пізнавального було на уроці?
-Який вид роботи був найцікавішим?
 V Д/з: 1) Намалювати ілюстрацію до твору.
3    Пит 11(с.226) – Придумати своє завершення оповідання.
VІ Оцінювання.

Ребус


https://www.blogger.com/blogger.g?



Емма Андієвська «Говорюща риба»



Мета:
  • ознайомити учнів зі змістом казки;
  • допомогти їм глибше усвідомити її повчальний характер;
  • навчити самостійно оцінювати вчинки і поведінку дійових осіб;
  • розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, логічно мислити, наводити переконливі приклади;
  • виховувати доброту, уважне ставлення до ближнього, чуйність.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет письменниці, збірки її творів, костюми для інсценізації.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО УРОКУ
Інтерактивна вправа «Графічний настрій»
— Передайте свій емоційний стан за допомогою «смайликів»: сумний, радісний, замислений, стурбований.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Гра «Літературний пінг-понг»
До дошки виходять двоє учнів і ставлять одне одному запитання про життєвий та творчий шлях Е. Андієвської, щодо змісту її «Казки про яян». У цій грі можна задіяти невеликий яскравий м’яч. Учень промовляє запитання і кидає м’яч суперникові. Учитель оцінює їхні відповіді.
ІV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Опрацювання навчального матеріалу
Емма Андієвська, як уже відомо, є неперевершеним майстром казок, які є дуже різними, жодна не повторює попередньої. Вони захоплюють і дивують своєю красою і внутрішньою напругою.
Про те, що навіть риба може стати приятелем для людини, розповідає нам казка «Говорюща риба». Чи вірите ви в це? Доведіть.
1. Робота в парах за змістом казки «Говорюща риба»
Учитель. Об’єднайтеся в пари, щоби працювати по черзі: спочатку один читає перший абзац казки й узагальнює його (стисло формулює основну думку прочитаного). Потім інший з пари ставить першому запитання. Наступний абзац опрацюйте, помінявшись ролями.
Зауважте, що запитання до казки мають бути не репродуктивними — на відтворення змісту абзацу, а відкритими, такими, що логічно з ним пов’язані.
Методична ремарка
Коли учні виконують таке завдання вперше, важливо відпрацювати потрібні навички, наприклад:
а) один з учнів читає перший абзац (або відзначений учителем уривок);
б) учитель узагальнює його і ставить запитання;
в) кілька учнів відповідають на них;
г) учитель за потреби коментує відповіді.
Коли учні зрозуміють, як виконувати завдання, тоді вони можуть уже працювати в парах самостійної: читати, узагальнювати і ставити запитання за казкою.
2. Гра «Так або ні»
Підтвердьте або спростуйте фрази. Помилкові судження виправте, озвучте правильний варіант.
  • У великих водах у шанованих риб’ячою громадою батьків народилася мовчазна риба. (Ні — балакуща)
  • Балакуща риба була ще дуже молодою. (Так)
  • Балакуща риба попрощалася з блакитними водоростями і попливла шукати іншого місця. (Ні — табуна)
  • Рибна громада ухвалила присуд: балакущу рибу видалити з води. (Так)
  • З цих пір риба стала жити на березі. (Так)
  • Тільки крізь воду рибалки виглядали інакше, вони розмовляли й не рухалися. (Ні)
  • Риба ходила по березі й розмовляла сама з собою. (Так)
  • Почувши так близько від себе розмову, говоряща риба не втрималася й підійшла до човна. (Ні — рибалки)
  • Я їду на два дні ловити рибу. (Ні — три)
  • З цього часу вони подружили. (Так)
  • Завтра я чекаю тебе на сніданок. (Ні — обід)
  • Сьогодні мій найліпший приятель прийде до нас у гості. (Так)
  • Помагай Біг, — привіталася риба. (Так)
  • Саме в цю мить жінки обернулися, шукаючи рушника, щоб зняти з полум’я казанок. (Ні — ганчірки)
  • Ще цього не вистачало, щоб на подвір’ї мертва риба валялася. (Ні — жива)
  • Довго чекав рибалка на свого приятеля, та балакуща риба не з’явилася. (Так)
  • Сумно, що вона не почула цього голосу в цьому житті. (Так)
3. Інсценізація уривка з казки
— Помагай Біг, — привіталася риба ще раз, вже трохи голосніше, та жінка, яка з ранку до вечора не стуляла щелепів, так багато говорила сама, що не почула, як біля неї риба говорить.
— Дивні звички мають люди, — подумала риба, — вони не вітаються й не помічають інших. Спробую ще раз, якщо мене й цього разу не почують, доведеться повертатися на берег і чекати на рибалку.
— Помагай Біг, — мовила риба, заходячи наперед, щоб жінка її помітила. Але жінка нахилилася, щоб підкинути дров, де в неї варився на відкритому вогні обід, і риба побачила, що її намагання марні.
— Нема ради, — зітхнула риба, — тут усі такі заклопотані. Може, я колись іншим разом завітаю сюди. Певно, я прийшла не в пору, тож нічого не вдієш. Бувайте, — вирішила риба й вигнула хвіст, щоб іти. Саме в цю мить жінка обернулася, шукаючи ганчірки, щоб зняти з полум’я казанок зі стравою, що бігла, і її погляд упав на рибу.
— Ще цього не вистачало, щоб на подвір’ї жива риба валялася, — вигукнула жінка. — Нещастя моє, доброго я маю чоловіка, який навіть вилову не здатен донести до хати, не розтрусивши половину по дорозі!
— Я — не вилов, — обізвалася риба, — я говорюща риба. Я приятель вашого чоловіка, і мене запрошено до вас у гості.
Та жінка від власної балаканини не почула риб’ячих слів.
— От і буде доповнення до обіду, — зраділа вона, беручи рибу на ніж і кидаючи її на сковорідку.
— Я риба, — тільки й встигла вигукнути риба, хапаючись за серце, як їй потемніло в очах, і вона зашкварчала на пательні.
— Щось довго нема мого приятеля, — мовив рибалка, повернувшись додому з пляшками в веселих наличках і пакунками. — Я купив усе, що мої очі бачили, й гадаю, приятель утішиться.
— Тобі тільки й думки, що приятель, — сказала жінка. — На щось іншого в тебе нема ні часу, ні очей. Ти вже хоч би пильнував вилову, а то розтрусив на подвір’ї найліпшу рибу. Добре, що я вгледіла та засмажила, інакше пропало б добро.
— Я не розтрушував риби, — заперечив ри балка.
— Як це так не розтрушував! — вигукнула жінка, — Ти лишив на подвір’ї таку рибу, що я ледве з нею впоралася.
— Риба! — вигукнув рибалка, пригадавши, що він забув сказати жінці, що його приятель — риба, й кинувся до сковорідки.
— Чи ти здурів? — сказала жінка. — Чого ти так кидаєшся? Можна подумати, що ти ніколи в житті не бачив смаженої риби.
Учитель. Що ілюструє цей епізод?
Відповіді учнів.
  • Як ви ставитесь до вчинку жінки?
  • Кого найбільше вам шкода?
  • Чи винен рибалка у смерті риби?
  • Як ви розумієте вислів: «Не доцільно шукати скарбу там, де його не закопав»?
  • Як ви ставитесь до думки бляшанки: «Сум, як відомо, має довгі ноги…»?
  • Чого навчає нас ця казка?
4. Словесне малювання
Розкажіть, якими ви уявляєте говорющу рибу, рибалку, його жінку.
Відповіді учнів.
V. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
Гра «Літературний волейбол»
Поставте одне одному запитання за навчальним матеріалом уроку. Той, хто відповідає («приймає пас»), повинен адресувати іншим власне запитання — «віддати пас».
VI. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ
VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
  • Переказувати казку «Говорюща риба».
  • Намалювати ілюстрації. Скласти свою кінцівку до казки.
http://mouum.blogspot.com/2016/03/blog-post.htmlhttp://LearningApps.org/display?v=pb8oodstt16

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)